16
Королівство в небезпеці
Коли сова, гном і мишка прилетіли до чарівника, був уже ранній ранок. Оскільки в Темних краях завжди темно, друзі не помітили, як минув цілий день. Чарівника вдома не виявилося. Кіт Матвій повідомив, що маг із першими променями сонця вирушив у королівське місто і просив передати, щоб вони одразу летіли до нього туди, у замок.
Друзі знайшли чарівника у тронній залі. Він стояв за великим столом і вивчав карту міських укріплень. Поруч на високій спинці стільця розмістився великий орел, ліворуч від чарівника сидів кошлатий пес. Вони обговорювали, кого зі звірів і де розставити на фортечних стінах, звідки ворог найімовірніше нападе і як від нього краще оборонятися. Вони були такі захоплені розмовою, що не помітили, як Ганс із мишкою та совою вилізли на стіл і стали біля карти.
Друзі знайшли чарівника у тронній залі. Він стояв за великим столом і вивчав карту міських укріплень. Поруч на високій спинці стільця розмістився великий орел, ліворуч від чарівника сидів кошлатий пес. Вони обговорювали, кого зі звірів і де розставити на фортечних стінах, звідки ворог найімовірніше нападе і як від нього краще оборонятися. Вони були такі захоплені розмовою, що не помітили, як Ганс із мишкою та совою вилізли на стіл і стали біля карти.
- Гансе, друже мій! - помітив його чарівник. - Вибачте, я не почув, як ви увійшли. Як ваша подорож? Що вам вдалося дізнатися?
Ганс привітав усіх і повідав, що з ним сталося в Темних краях. Він розповів, що чаклуни на чолі зі злим принцом уже за три дні можуть бути біля стін королівського міста. Ганс згадав про чаклунські персні, що викликають вогонь, і про жезл скам'яніння у їхнього ватажка. Він розповів про вкритий чарами невидимості таємний шлях, який чаклуни проклали через Темний ліс, щоб непомітно проникнути в чарівне королівство. Не забув Ганс і подякувати мишці, яка допомогла йому вибратися із зачарованого замку, і, звісно ж, сові, без якої він не зумів би пройти такий небезпечний шлях і повернутися назад. Чарівник уважно вислухав Ганса, подякував йому і звернувся до орла:
- Я дуже прошу вас вирушити до наших друзів, гірських тролів, і від мого імені попросити їх якнайшвидше прийти до нас на допомогу, у повному військовому спорядженні. Особливо важливо, щоб вони взяли щити, які дозволять їм ховатися від вогню. Розкажіть їм усе, як є. Ми чекаємо їх тут, у королівському місті, і дуже сподіваємося на їхню допомогу.
Орел кивнув і, змахнувши величезними крилами, вилетів із тронної зали в широко відчинене вікно.
- Гансе, друзі, - звернувся чарівник до гнома, сови та мишки. - Чаклуни прийдуть, щоб завоювати королівське місто і правити чарівним світом. Якщо вони захоплять цю фортецю, вони накладуть на неї чаклунські чари, і відвоювати її буде майже неможливо.
- Але як ми можемо захистити місто? - здивовано запитав Ганс. - Адже в них заклинання вогню і жезл скам'яніння, їх дуже багато, а нас, - він подивився на чарівника, сову і мишку, - нас дуже мало.
- Ми зберемо всіх дорослих жителів королівства в місті і приготуємося його захищати, - пояснив чарівник. - Крім того, я дуже сподіваюся, що допомога прийде вчасно.
Чарівник попросив сову, щоб вона разом із птахами облетіла королівство і попросила дорослих звірів і чарівних істот, усіх, хто готовий захищати королівство, прийти завтра в місто.
Гансу і мишці він доручив перевірити королівський арсенал - порахувати, скільки обладунків, мечів, луків, арбалетів, списів, щитів, гармат та інших знарядь є в місті, і роздати їх захисникам. Королівство ні з ким не воювало з незапам'ятних часів, тому арсенал, найімовірніше, був напівпорожній. Тому, думав чарівник, знадобляться кийки та каміння.
Кошлатого пса чарівник попросив повернутися додому, де разом із котом Матвієм і за допомогою друзів він мав зібрати побільше різної їжі на випадок тривалої облоги і привезти її в місто.
Сам чарівник залишився в тронній залі. Коли всі розійшлися, він підійшов до широко відчиненого вікна, дістав з кишені перстень, одягнув його на вказівний палець лівої руки і, перетворившись на великого чорного ворона, вилетів з вікна і попрямував у бік Темного лісу.
Ганс привітав усіх і повідав, що з ним сталося в Темних краях. Він розповів, що чаклуни на чолі зі злим принцом уже за три дні можуть бути біля стін королівського міста. Ганс згадав про чаклунські персні, що викликають вогонь, і про жезл скам'яніння у їхнього ватажка. Він розповів про вкритий чарами невидимості таємний шлях, який чаклуни проклали через Темний ліс, щоб непомітно проникнути в чарівне королівство. Не забув Ганс і подякувати мишці, яка допомогла йому вибратися із зачарованого замку, і, звісно ж, сові, без якої він не зумів би пройти такий небезпечний шлях і повернутися назад. Чарівник уважно вислухав Ганса, подякував йому і звернувся до орла:
- Я дуже прошу вас вирушити до наших друзів, гірських тролів, і від мого імені попросити їх якнайшвидше прийти до нас на допомогу, у повному військовому спорядженні. Особливо важливо, щоб вони взяли щити, які дозволять їм ховатися від вогню. Розкажіть їм усе, як є. Ми чекаємо їх тут, у королівському місті, і дуже сподіваємося на їхню допомогу.
Орел кивнув і, змахнувши величезними крилами, вилетів із тронної зали в широко відчинене вікно.
- Гансе, друзі, - звернувся чарівник до гнома, сови та мишки. - Чаклуни прийдуть, щоб завоювати королівське місто і правити чарівним світом. Якщо вони захоплять цю фортецю, вони накладуть на неї чаклунські чари, і відвоювати її буде майже неможливо.
- Але як ми можемо захистити місто? - здивовано запитав Ганс. - Адже в них заклинання вогню і жезл скам'яніння, їх дуже багато, а нас, - він подивився на чарівника, сову і мишку, - нас дуже мало.
- Ми зберемо всіх дорослих жителів королівства в місті і приготуємося його захищати, - пояснив чарівник. - Крім того, я дуже сподіваюся, що допомога прийде вчасно.
Чарівник попросив сову, щоб вона разом із птахами облетіла королівство і попросила дорослих звірів і чарівних істот, усіх, хто готовий захищати королівство, прийти завтра в місто.
Гансу і мишці він доручив перевірити королівський арсенал - порахувати, скільки обладунків, мечів, луків, арбалетів, списів, щитів, гармат та інших знарядь є в місті, і роздати їх захисникам. Королівство ні з ким не воювало з незапам'ятних часів, тому арсенал, найімовірніше, був напівпорожній. Тому, думав чарівник, знадобляться кийки та каміння.
Кошлатого пса чарівник попросив повернутися додому, де разом із котом Матвієм і за допомогою друзів він мав зібрати побільше різної їжі на випадок тривалої облоги і привезти її в місто.
Сам чарівник залишився в тронній залі. Коли всі розійшлися, він підійшов до широко відчиненого вікна, дістав з кишені перстень, одягнув його на вказівний палець лівої руки і, перетворившись на великого чорного ворона, вилетів з вікна і попрямував у бік Темного лісу.
