Обсерваторія

Дорога до королівської обсерваторії в гарну погоду займала не більше години. Стежка звивалася між пагорбів, підіймалася на них і спускалася, а наприкінці йшла вздовж чарівного лісу. Затишне жовте світло ліхтарика освітлювало шлях і, найголовніше, калюжі. Їх було багато після ранкового дощу, тому доводилося постійно дивитися під ноги. Збоку кумедно було спостерігати світло, що скаче, а в ньому чарівника і вгодованого кота, які стрибають через калюжі.

Так дострибали вони до невисокого пагорба на околиці чарівного лісу. На верхівці пагорба знаходилася старовинна королівська обсерваторія. У незапам'ятні часи її побудували звіздарі з грубих сірих каменів, і спочатку в ній не було навіть телескопів - за зорями і планетами спостерігали неозброєним оком. Телескопи з'явилися пізніше, їх подарував обсерваторії один із королів, і тоді вона стала називатися королівською. Відтоді минуло багато часу. Обсерваторія розжилася дуже сучасним обладнанням навіть за мірками світу людей. Королівські звіздарі щодня спостерігали тут за далекими світами, вивчали закономірності та робили відкриття. А вчений гном Ганс приходив сюди, щоб оновлювати свої знання в астрономії, та й просто поговорити зі своїми друзями звіздарями.

На пагорб, де розташовувалася обсерваторія, вела вузенька доріжка, вимощена старими-престарими каменюками. Їх було покладено тоді ж, коли було споруджено саму будівлю. Камені постиралися з часом і стали дуже слизькими. Тому піднятися на пагорб після дощу або у вечірньому тумані було тією ще пригодою. Чарівник кілька разів послизнувся і мало не впав, а кіт із середини гори все-таки скотився вниз, навіть кігті не допомогли. Видершись нарешті на пагорб, чарівник постукав ціпком у старовинні дерев'яні двері обсерваторії. Двері повільно відчинилися, і вони побачили Ганса.

- Який я радий вас бачити! - радісно вигукнув гном, насилу відчиняючи важкі двері. - Ви прийшли саме вчасно. Ми очікуємо на зорепад з хвилини на хвилину.

- Ми теж дуже раді, Гансе, - відповів чарівник за себе і за неговіркого Матвія. - Хто зі звіздарів тут сьогодні?

- Нам люб'язно погодився допомогти мудрий пугач. Це він налаштував телескоп так, щоб ми зуміли краще роздивитися зорепад.

- Прекрасно, прекрасно! - усе повторював чарівник, коли вони піднімалися гвинтовими сходами на верхній поверх, де знаходився телескоп. - Просто чудово!

- Добрий вечір, мій дорогий друже, - привітав він ученого пугача, який стояв біля великого телескопа і крутив якісь коліщатка, вдивляючись у видошукач.

- Чарівнику, залишимо вітання на потім. Уже почалося... - серйозно сказав пугач, відійшов убік і крилом показав чарівникові, щоб той подивився в телескоп.

На ясному нічному небі спалахували різнокольорові метеори. Вони, немов блискавки, прорізали небо тонкими яскравими смугами і затухали ближче до землі. Але в телескоп чарівникові було добре видно, що це ніякий не зорепад. Ледве помітні срібні нитки тягнулися здалеку і піднімалися високо в небо, звідки потім уже падали на землю кольоровими блискавками. Це безумовно був знак, сигнал. Але хто його подавав і навіщо? Одне чарівник зрозумів точно - звідки. І це його вкрай засмутило. Він відійшов від телескопа й оглянув Ганса, пугача і кота.

- Наші побоювання підтвердилися - це справді знак, - сказав чарівник, показуючи в бік телескопа. - Хтось попереджає нас про прийдешню небезпеку. І судячи з того, звідки йде цей сигнал, у небезпеці все королівство.

- Темні краї? - поцікавився пугач.

- Так, друже мій, звідти, - задумливо підтвердив чарівник. - Такі знаки в давні часи використовували чарівники, щоб попереджати один одного про війни, епідемії, повені, урагани. Але відтоді з'явилося багато інших способів передавати повідомлення, і про ці знаки забули. А оскільки наш доброзичливець посилає сигнал із Темних країв, це може означати, що чаклуни та інші темні сили замислюють щось проти чарівного світу. Я боюся, часу в нас залишилося мало.

Він люб'язно подякував пугачу і швидким кроком попрямував униз сходами. За ним пішли Ганс і кіт. Незабаром у жовтому світлі ліхтарика три кумедні фігури застрибали через калюжі в бік Блакитної гори.